Русский

Ефективнiсть NРК з мiкроелементами (марки «Новоферт»)

Печать

О.М. Бердніков доктор сільськогосподарських наук,
Л.В. Потапенко, Л.М. Скачок, Т.М. Ярош молодші наукові
співробітники Чернігівського інституту АПВ.
 

Водорозчинне добриво NРК з мікроелементами безхлорне, містить збалансований комплекс мікроелементів: Сu, Fe, Co, Zn, B, Mo на хелатній основі ЕДТА (етилендіамінтетраоцтова кислота), що підвищує коефіцієнт використання основних елементів живлення до 90-95%. Хелати – це комплексні органічні сполуки, які легко розчиняються у воді і забезпечують високу доступність мікроелементів рослинам.

Хелати внутрішньокомплексні сполуки органічних речовин з металами, в яких атом метала (заліза, цинку, міді або ін.) зв'язаний з 2 або більшим числом атомів органічних сполук (комплексоутворювача, хелатного агента); використовуються як мікродобрива.

Добре розчиняються у воді і засвоюються рослинами, не всмоктуються грунтом, вміщують 10-12% Fe, 6-10% Zn, 8-10% Мn, 9-18% Cu. Хелати вносять в грунт (разом з припосівним добривом), застосовують для некореневого підживлення. Досліди проведені в Чернігівському інституті АПВ показують, що в окремих випадках хелати можуть збільшувать урожай культур в 2-3 рази, а при недостачі такого мікроелементу як залізо, хелати збільшують урожай плодових культур в декілька разів. Показником одержання стабільних врожаїв на різних типах грунтів слід вважати додержання позитивного балансу основних поживних речовин і вологи в сівозміні, що повністю простежується в лізиметричних дослідах.

В Україні рівень хімізації землеробства почав інтенсивно зростати з другої половини 60-х років. За період з 1966-1990 рр. обсяг внесення мінеральних добрив зріс у 3,2 рази, у тому числі: азотних – у 3,2, фосфорних – 2,9, калійних – у 3,5 рази. У середньому за 1966-1970 рр. вносили 46 кг, за 1971-1975 рр. – 84, за 1976-1980 рр. – 111, за 1981-1985 рр. – 125, 1986-1990 рр. – 148 кг діючої речовини мінеральних добрив (NРК) на гектар посівної площі. Рівень використання їх під зернові культури (без кукурудзи) досяг 129 кг/га, у тому числі на Поліссі – 174. У 80-ті роки значно збільшилося внесення мінеральних добрив під озиму пшеницю – 177 кг/га, кукурудзу на зерно – 207, кукурудзу на силос і зелений корм – 142 кг/га. Не дивлячись на те, що в світі все більшого поширення набувають ідеї біологізації землеробства, тобто заміни частини хіміко-техногенних ресурсів біологічними, в країнах, де постійно підтримується висока продуктивність сільськогосподарського виробництва, дози органічних і мінеральних добрив залишаються досить високими – 250-260 кг/га д.р. Щодо нашої країни, то протягом останніх 10 років дефіцит основних елементів живлення сягає 100-120 кг/га, в результаті чого в агроекосистемах утворився стійкий дисбаланс гумусу, фосфору і калію, спостерігаються процеси виснаження грунтової родючості. Як уже відмічалось, при всіх системах землеробства, в тому числі і альтернативних, важливо підтримувати бездефіцитний баланс елементів живлення, розширення відтворення родючості грунту.

А це можливо при наявності певної системи удобрення в агроценозах. Сучасне землеробство повинно забезпечувати отримання високих і стійких врожаїв з бажаними показниками якості продукції. В сучасному землеробстві України червоною ниткою проходить направлення його біологізації, що пов'язане з обмеженим застосуванням або повним виключенням засобів хімізації. З другого боку – нестача фінансових і матеріальних ресурсів змушує практиків і дослідників шукати нетрадиційні види добрив, нові технології, малозатратні агротехнічні засоби і способи які забезпечують цілеспрямовану дію на рослини і грунт. Разом з тим, підвищити коефіцієнти використання поживних речовин грунту і добрив, знівелювати несприятливу дію засухи та інших несприятливих умов, як показують вітчизняні і зарубіжні дослідження, можливо за рахунок стимуляторів росту різного походження, активізації грунтової мікрофлори, підвищення імунітету рослин на що і були спрямовані дійсні дослідження. Актуально оцінити ефективність добрив для передпосівної обробки насіння і позакореневого підживлення посівів.

У світовій практиці застосовують різні марки таких добрив. Крім основних елементів живлення, вони містять комплекс мікроелементів у доступній формі для рослин. В Україні такі добрива застосовуються в обмеженій кількості, що пов'язано з їх високою вартістю. Тому важливим є екологічна оцінка та дослідження ефективності аналогічних добрив, створених в Україні на основі вітчизняної сировини, що забезпечує їх невисоку вартість. Особливо слід зазначити роль мікроелементів при вирощуванні овочів. З одного боку високі дози органічних добрив задовольняють, як правило, на половину потреби рослин у мікроелементах, з іншого боку – овочі різко знижують врожайність при відсутності в грунтовому розчині міді, бору, марганцю і заліза. У цьому числі рідкі добрива з набором мікроелементів і добрива - хелати дуже часто підвищують врожайність на 10-20 і більше процентів. Ради об'єктивності зауважимо, що застосування рідких добрив не в змозі повністю забезпечити потреби рослин в елементах живлення і повністю уникнути ураження посівів шкідливими мікроорганізмами. Але ж при його систематичному застосуванні на всіх культурах сівозміни щорічно можна зменшити негативний баланс азоту не менше як на 50%, фосфору – на 20-30%, а також значно покращити склад грунтової мікрофлори і фітосанітарний стан землекористування.

Мета наших досліджень дати біологічну оцінку новим видам комплексних добрив Новоферт, Новоферт М. Дослідження проводились на дерново-підзолистих грунтах і чорноземі звичайному. Агротехніка культур загальноприйнята для зони. Вивчались два види добрив: “Новоферт” – N20Р20К20 + мікроелементи, ”Новоферт М” – N12Р61. Лізиметрична установка - стаціонарна, лізиметри - насипні, грунт аналогічний польовим дослідам, площа чарунки - 3,8 м2, маса грунту в чарунці – 10 т, глибина грунтового шару 155 см. Дерново-підзолисті грунти середньоокультурені. Агрохімічна характеристика орного шару: РН-5,0-5,2; вміст гумусу-1,2%, Р2О5 (за Кірсановим) – 16-18%, К2О (за Масловою) – 6-8 мг на 100 г грунту (табл. 1). Агрохімічна характеристика орного шару дослідної ділянки чорноземного грунту наступна: рН-6,8-7,0, вміст гумусу – 3,8%, Р2О5(за Мачігіним) – 2,4, К2О (за Масловою) – 12,0 мг/100 г грунту (табл. 2.).

Таблиця 1. Агрохімічна характеристика дерново-підзолистого грунту дослідних ділянок.

Показники

0-20 см

20-40 см

Гумус, %

1,1

0,7

Легкогідролізуємий азот, мг на 100 г грунту (на період закладання досліду)

9,7

5,9

Рухомі форми фосфору, мг Р2О5 на 100 г грунту

08.12.07

08.12.07

Калій обмінний, мг К2О на 100 г грунту

7,0-9,0

7,0-10,0

Калій необмінно-поглинутий, мг К2О на 100 г грунту

66,3

69,7

рН сольова

4,9

4,6

Сума ввібраних основ, м-екв. на 100 г грунту

5,4

4,8

Гідролітична кислотність, м.-екв. на 100 г грунту

2,8

3,1

Таблиця 2. Агрохімічна характеристика чорнозему звичайного грунту дослідних ділянок.

Показники

0-20 см

20-40 см

Гумус, %

3,4

3,2

Легкогідролізуємий азот, мг на 100 г грунту (на період закладання досліду)

10,8

3,5

Рухомі форми фосфору, мг Р2О5 на 100 г грунту

2

1,4

Калій обмінний, мг К2О на 100 г грунту

10,3

10

рН сольова

6,7

6,8

 

Хімічний аналіз рослин і грунту проводили за Н.М Городнім. Урожайні дані оброблювались методом дисперсійного аналізу (за Доспєховим, 1986 р.) Облікова площа ділянки 50-56 м2, повторність 4-х кратна, розміщення ділянок рендомізоване. Облік урожаю проводився по ділянках суцільним методом. Хімічний склад грунтових вод аналізували за Арінушкіною(1970).

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ:

В результаті досліджень установлена доцільність обробки посівів картоплі новофертом за період “бутонізація - цвітіння”. При врожайності на контролі 216ц/га, одна обробка підвищувала врожайність на 11 %, дві - на 19 при 5 % концентрації; при 10 % концентрації прибавка врожаю зростала до 22 % (таблиця 3.). Вміст крохмалю під дією добрив практично не змінювався, тобто зміни не виходили за рамки похибки досліду, в той же час обробка рослин новофертом в два строки з інтервалом 12 днів дозволила збільшити вихід крохмалю з 3024 кг/га до 3802 кг/га, або в 1,3 раза. Добриво сприяло зниженню нітратів в бульбах. Трохи нижчою була прибавка на ячмені: 6-12 і 14-15 %, відповідно при одно- та дворазовій обробці. Пивоварні якості зерна під дією добрива практично не змінювались. Озимий ріпак, сорт Свєта, при врожайності на контролі 32,0 ц/га добре відгукувався на позакореневе підживлення новофертом: при односторонній обробці врожайність підвищувалась на 6-15 %, при дворазовій на 11-19; вміст жиру в насінні ріпаку під дією заходу, який вивчався, змінювався незначно. Ефективність добрива Новоферт М – N12Р61. Ефективність добрива вивчали на культурах: озима пшениця та кукурудза. Добриво Новоферт М збільшувало врожайність зерна озимої пшениці на 9-25 %, прибавка – 9-10 ц/га одержана при дворазовій обробці добривом в період весняної вегетації в фазу кінець кущіння – початок трубкування.

Таблиця 3. Продуктивність культур на дерново-підзолистих грунтах в залежності від добрива Новоферт.

Варіанти

Урожайність

Показники якості

 

картопля

ріпак, зерно

ячмінь

вміст крохма-лю в бульбах,%

вміст нітра-тів, мг/кг

вміст жиру в ріпа-ку

вміст білка в зерні

ц/га

%

ц/га

%

ц/га

%

1. Контроль, обробка водою

216

100

32

100

40,5

100

14

142

42

9,8

2. Новоферт, 1 обробка, 5% р-н

240

111

34

106

43

106

14,2

110

42,4

9,8

3. Новоферт 1 обробка 10 % р-н

244

113

36,8

115

45,2

112

14,2

98

42,2

9,6

4. Новоферт 2 обробки, 5 % р-н

256

119

35,5

111

46,2

114

14

100

42

10

5. Новоферт 2 обробки, 10 % р-н

264

122

38,2

119

46,4

115

14,4

106

41,8

10

НІР, 0,95

10

 

2

 

3,8

 

±0,2

±6

±0,3

±0,2

 

Таблиця 4. Якість зерна кукурудзи і озимої пшениці в залежності від добрива Новоферт М.

Варіанти

Озима пшениця

Кукурудза, зерно

 

маса 1000 зерен, г

натурна маса, г/літр

білок, %

кле-йко-вина

волога перед збиранням

вміст білка, %

вміст жиру, %

1. Контроль, обробка водою

40,2

786

11,4

25

28

10,4

3,2

2. Новоферт М, 1 обробка, 5% р-н

40,4

790

12

25

26,2

10,5

3,2

3. Новоферт М 1 обробка 10 % р-н

40,6

782

12

24,8

26,4

10,7

3,4

4. Новоферт М 2 обробки, 5 % р-н

42

790

12,2

25,3

27

10,7

3,2

5. НовофертМ 2 обробки, 10 %р-н

42

798

12,4

27,6

27

11,2

3,2

 

Обробка озимої пшениці дозволила підвищити вміст білка на 0,6-1 % в абсолютному виразі, а вміст клейковини в зерні, сорт Донський напівкарлик, на 2,6 % - при дворазовій обробці протягом вегетації рослин. Маса 1000 зерен і натурна маса також збільшувалась під дією добрив, відповідно, на 18-12 г/літр. Внесення новоферту не на багато знижувало вологість зерна і підвищувало вміст білка в зерні кукурудзи (таблиця 4); вміст жиру, практично, не змінювався. Збільшення врожайності зерна кукурудзи під дією добрив склало 5-14 %, в абсолютному виразі це 4,2-10,4 ц/га (таблиця 5.) Таким чином, на дерново-підзолистих добре окультурених грунтах добрива Новоферт і Новоферт М позитивно впливали на продуктивность рослин. Дія їх тим вища, чим вища концентрація в розчині та кількість обробок.

Таблиця 5. Ефективність добрива Новоферт М на зернових культурах.

Варіанти досліду

Урожайність зерна кукурудзи

Урожайність зерна оз. пшениці

 

ц/га

% до контро-лю

± до контро-лю

ц/га

%

± до контро-лю

1. Контроль, обробка водою

74

100

-

40,2

100

-

2.Новоферт М 1 обробка – 5 % конц.

78,2

105

4,2

44

109

3,8

3.Новоферт М – 10 % концентрація

79,8

108

5,8

46,2

115

6

4. Екв. вар. 2, але 2 обробки

81,5

110

7,5

50,3

125

10,1

5. Екв. вар. 3, але 1обробка

84,4

114

10,4

50,1

125

9,9

НІР, 0,95

4

   

2,8

   

 

Таблиця 6. Продуктивність культур на чорноземних грунтах в залежності від добрива Новоферт.

Варіанти

Урожайність

Показники якості,
вміст, %

 

цукрові буряки

соняшник

озима пшениця

 
 

ц/га

%

ц/га

%

ц/га

%

цукру в буря-
ках

жиру в соняшнику

клейковини в зерні оз. пш.

білка в зерні оз. пш.

Новоферт

1. Контроль, обробка водою

446

100

26

100

40,3

100

16,2

40,3

11,4

23

2. Новоферт, 1 обробка, 5% р-н

468

105

27,2

105

44,2

110

18

41,2

12

24,6

3. Новоферт 1 обробка 10 % р-н

480

108

28,5

110

45

112

18

42

12,2

25

4. Новоферт 2 обробки, 5 % р-н

486

109

30

115

44,8

111

17,6

44,6

12,4

25,6

5. Новоферт 2 обробки, 10 % р-н

510

114

30,4

117

46,4

115

17,2

44,8

12,4

25,8

НІР, 0,95

21,2

 

2,4

             

Новоферт М

1. Контроль, обробка водою

348

100

18,6

100

30,4

100

15,2

43,4

10,6

22,1

2. Новоферт М, 1 обробка, 5% р-н

440

126

21

113

34,2

113

16

45

10,8

23

3. Новоферт М 1 обробка 10 % р-н

446

128

22,3

120

34,2

113

16,2

44

11

24,5

4. Новоферт М 2 обробки, 5 % р-н

482

139

24

129

36

118

16,4

43,2

11,4

24,6

5. Новоферт М 2 обробки, 10 % р-н

484

139

24

129

40,3

133

16,2

44

11,2

25

НІР, 0,95

22,4

 

2,9

             

 

Ефективність добрив Новоферт і Новоферт М на чорноземних грунтах. Дослідження добрив виявилось ефективним і на чорноземних грунтах. Їх позитивна дія проявилась в збільшенні врожайності цукрових буряків, соняшнику і озимої пшениці. Якість урожаю, як правило, під впливом добрив зростала, або знаходилась на рівні контрольного (фонового) варіанту (таблиця 6). Міграція біогенних елементів за межі кореневмісного шару грунту при дослідженні добрив, які вивчались. На культурі ячменю установлено, що міграція біогенних елементів і водорозчинного гумусу не змінювалась в залежності від заходів, які вивчались, і склала під культурою ячменю на контролі: NО3 – 36,8 кг/га, СаО – 104 кг/га,МgО – 22,0, Р2О5 – 4,2, К2О – 3,8, гумусу – 18,6 кг/га, на варіанті з внесенням новоферту два рази за вегетацію при концентрації 10 % робочого розчину – NО3 – 28,4, СаО – 75,6, МgО – 20,0, Р2О5 – 4,2, К2О – 3,8, водорозчинного гумусу –14,2 кг/га. Невелике зниження втрат під дією добрива, що вивчалось, пов’язано з більш потужним розвитком ячменю і більш інтенсивним поглинанням біогенних елементів з грунтового розчину. Поживний режим і біологічна активність грунту при позакореневому підживленні Новофертом та Новофертом М. Установлено, що біологічна активність грунту під культурою картоплі за варіантами з внесенням нового добрива перевищувала контроль; поживний режим за варіантами досліду не змінювався (таблиця 7).

Таблиця 7. Біологічна активність та поживний режим за варіантами досліду.

Варіанти

Фаза цвітіння

 

Біологічна активність, мгСО2, тис./м2

3, мг/кг

Р2О5,мг/кг

К2О, мг/кг

Контроль

216

6

16,4

6,2

Новоферт

242

6,4

17,5

6,2

Новоферт М

238

6,8

16,4

6,8

 

ВИСНОВКИ.

Добриво Новоферт в дозі 5 і 10 % концентрації ефективне на дерново-підзолистих добре окультурених грунтах і чорноземах звичайних при внесенні 1-2 рази протягом вегетації. Прибавка врожайності складає на картоплі 11-19 %, ріпаку 6-19 %, ячмені – 6-15 %, цукрових буряках – 5-14 %, соняшнику – 5-17 %, при покращанні якості продукції або збереженні її на рівні контролю. Добриво Новоферт М доцільно вносити на різних грунтах під різні сільськогосподарські культури, яке забезпечує збільшення продуктивності при одноразовому внесенні протягом вегетації на 6-14 % і при дворазовому – 19-22 % та покращує якість продукції. Добрива, які досліджувались, активізували біологічну активність грунту, сприяли більш повному використанню біогенних елементів із грунту і добрив, тим самим знижували невиробничі втрати біогенних елементів.

Иконка проверки  орфографииЕсли Вы нашли ошибку в тексте или нерабочую ссылку - сообщите нам: выделите ее и нажмите Ctrl+Enter
Баннер
Баннер
Баннер
addressАдрес: 93400, Украина, Луганская обл., г. Северодонецк, ул. Б. Лищины, 2К mobileМоб: +38 (095) 611-72-34
mailE-mail: novofert2006@gmail.com mobileМоб: +38 (067) 129-95-70